Головна сторінка

         

Ось Білий Камінь, цвіт-село, 

Над ним небес ясне чоло         

Схилилося - і знову днина,         

І знов до школи йде Ірина,         

І вчить любити рідний край,         

Бо тільки тут і біль, і рай...

                                         (П.Шкраб'юк для Ірини Русенюк)

Шашкевичів край

Гаварецька чорна кераміка

9 березня – День народження Т.Г. Шевченка (1814-1861) - українського поета, художника, мислителя

      Кожний великий народ має свої знакові постаті. Для Англії – це Байрон, для Німеччини – це Гете, для Польщі – Міцкевич, для Росії – Пушкін, для України – Шевченко.

Бо пам'ятайте, що на цій планеті
відколи сотворив її Пан-Бог, 
Ще не були епохи для поетів, 
але були поети для епох!

   Ці слова Ліни Костенко засвідчують велич Тараса Шевченка, Поета, Художника й Пророка, який простуючи крізь століття в сьогодення, начебто стає сучасником і співучасником наших діянь. 

    6 березня 2016 року у Народному домі села Черемошня, Золочівського району, показали виставу Тараса Шевченка “Назар Стодоля” у постановці акторів Народного аматорського театру ім. Романа Солила (художній керівник Ігор Дзядига). 

Без вини покарані

... Над селами довго стояв плач, ридання, стогін та прокльони. Люди змушені були кидати все і забиратися за 24 години геть у невідомість. Залишали домівки, рідні могили , все майно, нажите тяжкою працею і що могли взяти в руки, з тим вирушали з насиджених місць у безлихи. Так починалася сумнозвісна акція "Вісла". Мої батьки цю гірку чашу випили до дна...

Немовби в оправданіє гріха
злочинну акцію, що над людьми нависла
(у чому завинила тут ріка?),
назвали «Операцією «Вісла»!

Вандали тисяч українських доль!
Серпа і молота лакеї осоружні!
Я вірю: за свою жахливу роль
останній день до вас явився судним!

А пам’ять, краю мій, не має меж:
умитий ностальгійною сльозою,
в серцях переселенців ти живеш
неопалимою у часі купиною!

Надсяння. Заліска Воля, Хотинєц, Лапаївка ( Хотинецькі Халупки) - батьківщина моїх тата і мами. Як хотіли вони вернутися додому! Не судилось. Але поїхала я. Результатом моєї поїздки стала велика дослідницька робота "Депортаційно - переселенські ації на українських землях у ХХ столітті". Спогадами про цю поїздку я поділилася з членами "Родинного дерева" - суспільно - культурної громадської організації  українців, депортованих із етнічних земель сучасної Польщі, яка діє у Золочеві.