Блог учителя української мови та літератури Русенюк Ірини Дмитрівни: Візитка

Русенюк Ірина Дмитрівна

Освіта вища

Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка у 1981 році.

Учитель української мови та літератури

Стаж педагогічної роботи

43 роки.

Кваліфікаційна категорія
"спеціаліст вищої категорії"

Педагогічне кредо

"Щоб мати право вчити інших, потрібно вчитись самому"

Життєве кредо
Ніколи не хотіла статків,
Ніколи слави не хотіла,
А щоб душа аристократка
Не розлучалася із тілом

Що таке педагогічна майстерність? Якими критеріями вона вимірюється? А є взагалі якісь критерії педагогічного успіху, універсальна формула, щоб його досягти? Адже результат нашої праці видно не відразу. Це не вишукану сукню пошити чи спекти смачний торт. Це довгий і багатогранний процес.

Я вважаю, що школа – це своєрідний Всесвіт зі своїми законами, правилами. Ми, вчителі, частинка цього Всесвіту і в кожному з нас гармонійно мають поєднуватися 4 стихії, 4 елементи: Вода, Вогонь, Повітря і Земля. Саме на них ґрунтується світ. Вони доповнюють одна одну і не могли б існувати окремо. У кожній з них - своя сила і своя магія, у кожної - своє значення.

Вогонь – це наша життєва енергія, фізична активність, воля. Енергія, ентузіазм, щирість дуже потрібна у нашій професії, адже своїм горінням ми запалюємо вогники дитячих сердець. Цей вогонь вони мають пронести через усе життя.

Вода - це наша емоційність, інтуїтивність, чутливість. Як неможливо уявити життя на землі без води, так і не можна бути справжнім вчителем, якщо не вмієш співпереживати, розуміти без слів, відчувати всі тонкощі дитячої душі.

Земля – це наш матеріальний світ, наше вміння бути "тут і зараз", практичність і реалістичність. Земля – це працелюбність і відданість своїй професії. Тільки наполегливою працею, постійним самовдосконаленням можна досягти успіху. Головне, ніколи не зупинятися на досягнутому, адже немає меж досконалості.

Стихія повітря - це інтелект, спілкування, обмін інформацією, абстрактне мислення. Вважаю, що одним із важливих чинників успіху є бездоганне знання свого предмету. Та не потрібно обмежуватись лише однією сферою, адже світ такий цікавий і неповторний, а учні інколи задають такі каверзні питання, що вчитель просто зобов’язаний бути всебічно розвиненим.

Та справжнім вчителем неможливо бути ще без одного елементу. І цей п’ятий елемент – це Любов. Любов насамперед до дітей, до того, що ти робиш. Любов, яка не зникає, незважаючи на всі труднощі, що з’являються на шляху.

Саме через любов до дітей я стала вчителем, саме вона допомагає мені не втрачати надію, коли щось не виходить. А Любов неможлива без віри у краще. Потрібно вірити у своїх дітей, вірити, що зможеш навчити навіть найскладнішого учня, вірити, що всі труднощі можна подолати. Не буває непідкорених вершин. Бувають люди, які зупиняються на півшляху до вершини, бо не впевнені у своїх силах.

Кожен день я відкриваю двері класу і до мене звертають погляди мої учні, їх світлі очі: допитливі, добрі, оцінюючі. Вони багато чекають від мене. І я дарую їм щастя відкриття і спілкування. Я люблю свою роботу, своїх учнів. А вони – мене. І поки цей взаємозв’язок існує, я знаю для чого живу на Землі.

А починалось все так...